Урок 5. Наземно-повітряне середовище життя

Урок 5

Тема: Наземно-повітряне середовище життя

1. Умови існування

  Найрізноманітнішим за своїми умовами є наземно-повітряне середовище. У наземно-повітряному середовищі провідну роль серед чинників неживої природи відіграє освітленість, температура, вологість, газовий склад повітря.

    На відкритій місцевості, у дуплі чи печері кожного мешканця наземно - повітряного середовища оточує повітря. Кількість світла і кисню в наземно-повітряному середовищі достатня, але буває відчутною нестача води. Особливо це відчувають мешканці посушливих районів планети. Характерною ознакою наземно-повітряного середовища є зміни температури. У нашій країні вони спостерігаються кожної пори року та впродовж доби.

  У наземно-повітряному середовищі достатньо світла і повітря. Проте зволоженість і температура повітря дуже різноманітні. Болотисті території мають надмірну кількість вологи, у степах її значно менше. Найбільше пристосувань організмів наземно-повітряного середовища пов’язано з температурою і вологістю повітря. Тварини степу (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки)

ховаються від спеки в нірках. Від спекотних променів Сонця рослин захищає посилене випаровування води листками. У тварин таким пристосуванням є виділення поту.

      Особливістю наземно-повітряного середовища в південних областях України чи в Криму є недостатня кількість вологи. До таких умов пристосувалися кактуси та миколайчики приморські.

2. Життя рослин

  Рослини з наземно-повітряного середовища отримують сонячне світло й вуглекислий газ, необхідні для утворення органічних речовин, і кисень для дихання.

   Для життя та розмноження важливим для рослин є процес запліднення. Залежно від того, в яких умовах живе рослина, це може відбуватися завдяки спорам або пилку (у квіткових рослин). 

   Передує заплідненню процес запилення. Він може відбуватися завдяки 

- вітру (береза, жито)

- воді (глечики, лілія водяна)

- комахам (ромашка, троянда, вишня)

- тваринам (ріп'як, баобаб)

- птахам (китайська троянда) 

- людині (соняшник, огірки. кабачки, томати)

          

жито                                         глечики жовті

                

запилення птахами                                       запилення летючими мишами

запилення людиною

запилення комахами

Пристосування рослин до наземно-повітряного середовища:

• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);

• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);

• дихання киснем атмосфери;

• рослинність лісу формує яруси;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);

• ввечері деякі рослини закривають квітки;

• випаровування води з листків для охолодження;

• раннє цвітіння лісових трав;

• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів.

3. Життя наземних тварин

  Для багатьох тварин наземно-повітряного середовища важливим є пересування по земній поверхні або в повітрі. Для цього в них виробилися певні пристосування,і їх кінцівки мають різну будову. Одні пристосувалися до бігу (вовк, кінь), другі — до стрибків (кенгуру, тушканчик, коник), треті — до польотів (птахи, кажани, комахи). Вужі, гадюки взагалі немають кінцівок, тож рухаються, вигинаючи тіло.

стрибки (кенгуру)                              біг (гепард)

повзання (королівська кобра)

  До життя високо в горах пристосувалося значно менше організмів, тому що для рослин там замало ґрунту, вологи й повітря, а для тварин виникають ще й труднощі з переміщенням. Проте деякі тварини, наприкладгірські козли муфлони, здатні рухатися майже вертикальновгору і вниз, якщо є хоч невеликі нерівності. Тому вони можуть мешкативисоко в горах.

муфлон європейський

Пристосування тварин до наземно-повітряного середовища:

• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;

• добре орієнтування за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху;

• спілкування за допомогою звуків;

• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);

• активне переміщення різними способами наземних тварин в пошуках їжі;

• здатність до польоту комах, летючих мишей;

• дихання киснем атмосфери;

• зимова сплячка, заціпеніння тварин;

• складніша поведінка;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;

• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);

• потовиділення для охолодження;

• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла (скелет);

• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).

4. Життя птахів

  Птахи як і всі наземні тварини, добре пристосовані до екологічних чинників, таких як температура, освітлення, вологість тощо. Зокрема, більшість тварин наземно-повітряного середовища мають добре розвинені органи зору, зокрема це стосується птахів. Так, яструб з висоти свого польоту бачить мишу, яка біжить полем. З настанням холодів птахи відлітають у теплі краї, щоб весною знову повернутися намісце, де народилися і де дадуть потомство.

   Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:

• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);

горобець польовий

• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);

яструб тетеревятник

• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);

лелека білий

• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).

ластівка міська

   Характерними рисами сучасних птахів є наявність пір'я, дзьоба без зубів, відкладання яєць з міцними оболонками, високий рівень обміну речовин,  легкий міцний скелет. Усі сучасні птахи мають крила, що розвинулися з передніх кінцівок. Винятком є нещодавно вимерлий птах моа з Нової Зеландії. 

птах моа (Нова Зеландія)

  Більшість птахів здатні до польоту, до нелітаючих належать страуси, пінгвіни та невелика кількість острівних видів. Деякі види, зокрема ворони та папуги, належать до тварин із найрозвиненішим інтелектом, здатних застосовувати знаряддя для добування їжі. Багато птахів уміють передавати індивідуальний досвід між поколіннями.

   Птахи є соціальними тваринами, які застосовують для комунікації візуальні і звукові сигнали, зокрема спів; для них характерна соціальна поведінка, що включає утворення зграй, спільне вигодовування пташенят, полювання та захист від ворогів.

5. Доманшя робота

1) Зробити конспект

2) Опрацювати параграф 40

3) Виконати тести

Код доступу 430267

посилання
join.naurok.ua

Тест активний до 12 квітня до 12.00